Категорія: Персони

«Шкіра – це наше дзеркало, яке першим відчуває та реагує на стрес. Зміни клімату, переїзди та нервові напруження впливають на неї найбільше. Дотримання ритуалу – це моя зброя проти стресу.»

Ярослава Кравченко

Її досвід та підхід до догляду за собою є натхненням для багатьох жінок, які шукають гармонію та самовираз у світі краси. Її історія – це приклад того, як догляд за шкірою може стати ритуалом, який не тільки покращує зовнішній вигляд, але й надає внутрішнього спокою та впевненості.

– Почнемо, можливо, із щоденних випробувань. Як співвідноситься стрес у вашому житті зі станом та виглядом вашої шкіри?

О, це дійсно цікаве питання. Шкіра, як найбільший орган організму, першою реагує на стресові ситуації. Вона може відчувати зміни водного балансу, температурні перепади, нервовий напруження та навіть довгі подорожі між країнами. Особисто я завжди беру з собою міні-баночки з необхідними засобами, щоб підтримувати свою шкіру навіть під час подорожей.

– Цілком розумно. А як щодо вашого першого досвіду з декоративною косметикою, пам’ятаєте його?)

Я не знаю чи було так ще в когось, але  моя мама взагалі не користувалася декоративною косметикою, а перший крем для обличчя з’явився в її арсеналі, коли я вже була дорослою і подарувала його. Я прийшла до такого сприйняття себе без косметики після 30. Найбільша розкіш – це дозволити собі ходити без косметики. Для цього важливо правильно сприймати себе і, звісно ж, мати доглянуту шкіру.

–  Розкажіть про ваші стосунки з косметикою та косметологами вже в дорослому житті.

Мене не турбувала моя шкіра років до 30. Ну є, та й є. Якийсь крем нанесу, коли підсушую і добре. Потім всі подруги, як зговорились: «мій косметолог, а мій косметолог…». Так я випадково потрапила в салон, що працює як “піраміда”, це було смішно, приведи подругу – отримаєш крем. Короче… накупила я в них кремів тисяч на 10, і заблокувала номер. Пізніше вже прийшла більш свідомо до вибору і косметолога і косметики. Для мене важливо, щоб у людини, що мені щось вмащує чи коле в шкіру – був диплом, а косметика – мала сертифікацію, а не розливалась в баночки по підвалах. 

– Цікаво почути ваше враження про косметику Institut Esthederm.

Це було як одягнути сукню принцеси, якщо давно про неї мріяла. Я знаю правило 28 днів (середній час регенерації шкіри), щоб відчути чи діюча косметика. Але з  Institut Esthederm результат відчувався вже за перший тиждень. І я така: Вау! Отак може працювати?

– Яке місце у вашому житті займає щоденний догляд за шкірою?

На правду сказати, я суперлінива людина. Не систематична. Тому я наполегливо себе привчала, щоб догляд став ритуалом. Десь за місяць нагадувань на холодильнику – це спрацювало. Тепер, в будь який вечір, чи після втоми, чи після вечірки – я проводжу свій малеький ритуал – очищення, тонізації, жилення.

– Чи є засоби з IE, що стали для вас улюбленими?

Мій топ – це Оsmoclean.

– Після місяця використання косметики Institut Esthederm, які зміни ви відчули на своїй шкірі?

Це – працює! Дивно звучатиме, але в багатьох засобів – 80% це маркетинг, а тут… регулярно користуючись косметикою місяць, я побачила як вирівнявся тон шкіри, як вона стала чистішою, зволоженішою, наповненішою.

– Дійсно, звучить чудово. Багато хто каже, що рутинний догляд за собою допомагає трохи підтримувати емоційний стан. Чи є ранкові ритуали для вас важливими?

Відверто кажучи, ранкові ритуали я часто скіпаю, вмивання+захист максимум, а от вечірні дуууже люблю.

– Які б поради по догляду за собою ви б дали тим жінкам, які зараз це читають?

Коли ти приділяєш шкірі хоча б 10 хвилин на день – через певний час вона починає тобі дякувати. Більше догляду зсередини – менша потреба в декоративній косметиці.

– І на завершення, що першим зробите після Перемоги?

Куплю велику банку сонцезахисту і поїду в Крим.

– Дякуємо вам за таке відверте і натхненне інтерв’ю! Бажаємо вам продовжувати сяяти та дарувати світло своїми талантами!

Дякую вам за чудову розмову та побажання! Нехай усі читачі знайдуть гармонію в догляді за собою та підтримують внутрішню красу.

Тамара у чудовій формі: струнка, підтягнута, одягнена зі смаком. При цьому у свої «60+» дотримується балансу між сучасним стилем і гідністю, недбалістю та елегантністю. Наприклад, до шоу-руму Institut Esthederm Тамара примчала перед вильотом у «теплі краї» в рваних джинсах, кросівках та кардиганах і зовсім без косметики. І це виглядало так природно та красиво! Тамара отримала комплексний набір засобів для зрілої шкіри, зокрема сонцезахисних, буквально за дві години до вильоту до екзотичної країни. І пурхнула, залишивши відчуття позитиву та внутрішньої гармонії.

Не вважайте за некоректність – але дозволю собі поставити це питання, оскільки знаю, що Ви поставитеся до нього нормально: Ви належите до того покоління жінок родом з Радянського Союзу, коли доглядати свою шкіру не було прийнято років до 45, а потім і зовсім вже не мало значення. До того ж Ви виховували дочок, припускаю, що часу на себе не залишалося. Як це було тоді і як зараз ставитеся до можливостей сучасної косметології?

– Років до сорока моє обличчя мене взагалі не турбувало – у мене не було зморшок, не було шкірних проблем, і єдиний крем на всі випадки життя, яким я користувалася багато років поспіль, був крем “Сніжинка”. Цим кремом змащувалися тоді всі, і всіх влаштовували його результати (сміється – ред.). Але оскільки я медик за освітою, згодом раптом зацікавилася інгредієнтами «Сніжинки» і зрозуміла, що саме входить до складу цього крему — вирішила, що час із ним «зав’язувати»: виявилося, що одним із чарівних компонентів була ртуть… А так, максимум , доступний жінкам на той час — звичайні зволожуючі креми, вибір був дуже невеликий. Ну і, звісно, ​​активно використовували підручні засоби — полуниця, сметана… Що на кухні, те й на обличчі! Потім, із першими ознаками старості (у нашому, жіночому, розумінні) довелося цьому питанні зосередиться. На той час вже з’явилися нові способи догляду за шкірою, нові креми, нові засоби — і методом спроб і помилок доводилося шукати щось своє, розуміти, яка у тебе шкіра і що їй потрібно.

– А як зараз? Чи не прагнете тепер надолужити втрачене за допомогою ін’єкцій чи радикальніших методів?

Мені подобаються мікроструми. Мабуть це все. Поки що, вважаю, мені цього достатньо.

А мені дуже подобається Ваше “поки” – це вселяє оптимізм!

Так, “поки” я звела догляд за обличчям до мінімальної роботи – “поки” не хочеться його перевантажувати. Можливо, настане час, коли я спробую щось ще (посміхається – ред.). А щодо якихось радикальних речей — вважаю, що невтручання принесе найкращий результат і тому я поки що не готова нічого радикального зі своїм обличчям робити. Мені достатньо якісних процедур та гарного крему, щоб собі подобається! І кошти Institut Esthederm мене влаштовують на всі сто відсотків!

Мені достатньо якісних процедур і хорошого крему, сподобатися собі! і засоби Institut Esthederm мене влаштовують на 100%.

– Скажіть, як Ви вперше познайомились із косметикою цієї марки? Адже Вас запросили до проекту не випадково, а саме тому, що ви давно довіряєте цьому бренду.

– З Institut Esthederm я познайомилася років п’ять тому завдяки своїй дочці Вірі Брежнєвій. І є кошти, якими я регулярно користуюсь упродовж цих років і не шукаю їм заміни. Навіть не хочеться експериментувати особливо. Навіщо? Наприклад, чудовий крем із вітаміном С «Intensive Vitamine C». Звичайно, чудова сонцезахисна лінія для обличчя та тіла — з цими засобами я ніколи не розлучаюсь улітку та під час поїздок до спекотних країн. Я дуже люблю засмагати, і засмага завжди дуже рівна і стійка. Я дійсно повірила через правильний сонцезахист: шкіра тіла чудово зволожена, пружна, з гарною текстурою. Олія-спрей реально зберігає шкіру! З того часу не з’явилося жодної нової пігментної цятки.

Це літо я теж провела з Institut Esthederm: без флюїду PhotoReverse я ніколи не виходжу з дому у сонячний день. І я вважаю, що саме цей крем зупинив появу вікових пігментних плям. У місті постійно користуюся спреєм City Protect, завжди. Це найкращий засіб для міста перед нанесенням макіяжу! І із задоволенням зрошую обличчя спреєм Клітинна вода, і завжди відчуваю насолоду!

У Institut Esthederm є засоби, які реально працюють. Але, звичайно, потрібно до цього питання підходити тверезо: у моєму віці 60+, звичайно, крем і сироватка (я користуюся з ранку Сироваткою на основі гіалуронової кислоти, і сироваткою Active Repair на ніч) не зроблять тебе 20-річною, але вони реально уповільнюють вікові процеси і зберігають шкіру у тому рівні, де вона перебуває. А це, повірте, дорогого варте! При цьому кошти дають візуально доглянутий вигляд, а за відчуттями збалансовано насичують шкіру за її потребами.

В моєму віці 60+, звісно, крем і сироватка не повернуть у двадцять, але вони реально зберігають шкіру на тому рівні, на якому вона знаходиться. А це, повірте, дорогого варте.

Що ще мені подобається, засоби діють ефективно, при цьому не «присаджують» шкіру, як деякі дуже сильні сироватки, після яких жодна інша косметика не працює. Погодьтеся, адже жінки так не люблять бути залежними від чогось, навіть від косметики! Це свого роду наркотик для шкіри, коли потрібні все більші концентрації та дозування. У Institut Esthederm цього немає. Я користуюся деякими продуктами більше п’яти років, і переконалася, що вони зберігають шкіру, зберігаючи її на тому ж рівні. Мені це дуже подобається! Тому коли мені запропонували участь у проекті, я щиро зраділа! Звичайно, у мене багато різних кремів, але із собою беру саме IE. У цій марці є все і більше не потрібно нічого додавати.

– Тамаро, Ви знаходитесь у чудовій формі – не тільки обличчя, а й тіло. І очевидно, що ви насолоджуєтеся і собою, і життям.

Так і є! Але я просто не даю собі зупинитись! Багато років щоранку роблю гімнастику – нічого особливого, але повірте, регулярність робить чудеса! І ще намагаюся приймати з вдячністю все, що я маю і нікого не засуджувати, особливо власних дітей. Намагаюся не втручатися в їхнє життя: запитають поради — я скажу. І я не чекаю, коли мене попросять про допомогу: адже якщо ти хочеш допомогти, то просто допоможи. Засуджувати та вчити жити – це не допомога. І ми не знаємо насправді, який ритм життя у наших дітей, які у них складнощі. Адже вашим дітям така важлива ваша підтримка, просто людська розмова і бажання вислухати, елементарно порозумітися з онуком. У мене багато онуків у різних країнах! Тому я надовго не засиджуюсь на одному місці. І це чудово.

З любов’ю IE ❤️

– Багатьох шанувальників та «фоловерів» твої блискучі пости у Фейсбуці змушують задуматися про важливі речі. Розкажи, будь ласка, про своє світовідчуття зараз: як ти ставишся до свого обличчя, тіла, шкіри, самої себе?

– Донедавна мені здавалося, що духовний та фізичний стан майже не перетинаються. Що я маю на увазі: колись я вважала, що доглядати за собою — це регулярно намазувати крем, купувати засоби догляду за волоссям або щось у цьому дусі. Потім я вирішила взятися за себе серйозно, і в свій час мені здавалося, що доглядати за собою — це ходити до мамолога, ендокринолога, робити медичні обстеження і так далі. Але нещодавно я почала розуміти, що це набагато більше: думати про себе, прислухатися до того, що ти відчуваєш, як ти це відчуваєш, що ти насправді думаєш з того чи іншого приводу і чого тобі дійсно хочеться, і головне — чого категорично не хочеться! Я, звичайно, завжди щось із собою робила у сенсі догляду за зовнішністю, але це було ситуативно. Як правило, вдавалася до термінових заходів тоді, коли виглядала як мумія, або коли нервова система не витримувала. Тобто, в якомусь екстремальному форматі, такому поширеному «кризі-менеджменті» сучасної жінки.

Але тепер я розумію, що це зовсім інше – це про життя, про постійність, про глибину, про тонкі відчуття – як у фізичному, так і в духовному сенсі. І треба давати собі це право щодня, не чекати на той час, коли зовсім хрінова або коли шкіра з обличчя починає сповзати в зону декольте (сміється – ред.)

– Як по-твоєму співвідноситься те, що міститься всередині жінки, з її зовнішнім виглядом? Чи можна, живучи духовним, наповненим життям, зробити себе красивішим зовні? І наскільки сильно впливає внутрішній стан зовнішнього?

Я переконана, що дивлячись на по-справжньому щасливу жінку, ти не акцентуватимешся на тому, що вона мало уваги приділяє догляду за собою. Правда, я не знайома особисто з настільки одухотвореними особистостями, що сяють зсередини і не користуються косметикою. При цьому знаю досить нещасних жінок, які добре замасковані зовні… Я ж сьогодні та людина, якій необхідно вибудовувати баланс між внутрішнім комфортом і почуттям «подобається собі зовні». Це може бути баланс 30% на 70% або «50 на 50» у кожного індивідуально.

І ще зараз гостро хочеться пожити для себе. Багато хто думає, що «пожити для себе» означає полежати в соляній ванні, зробити брови, сходити на якусь процедуру. Насправді «для себе» означає усвідомити і зрозуміти, що ти цього дійсно хочеш, що це твоє, твоя тема. Адже ми так часто приймаємо неусвідомлені рішення, як по-великому, так і в дрібниці. Ця несвідомість призводить до того, що ми всі часто дотримуємося чужих правил — чужих дієт, чужих побажань, чужих рекомендацій, як швидко стати красивою і щасливою, чужих інтересів — але тільки з віком приходить уміння знайти цю похибку і сказати: «це не моє» !

– У якій точці пошуку цього ідеального балансу Ви зараз перебуваєте?

– По-перше, у мене цікаві історії з вагою – я перестала хотіти худнути. Хоча деякі воліють перестати хотіти їсти (сміється – ред.)

Як і кожна актриса, маю багатий досвід різкого схуднення. Для мене це не складно: тиждень на дуже строгій дієті і менше води. Думаю, кожна публічна жінка має такий «експрес-набір». І ще ось думаю — яке ж щастя для чоловіка, бачити один день сексуальну жінку із соковитою дупою, а потім важку худу француженку. І я почала собі дозволяти був різною. Ось повернулася зі зйомок — і стала «насолоду» поїдати всякі тістечка та смакоти. А взагалі, зі свідомості пішла якась «хмара»: ось ми дивимося на цукерки чи тістечка, а бачимо калорії та цукор. І це теж один із подарунків, які отримала з віком.

Ще один дуже важливий момент у дорослішанні – відкласти якісь «термінові» справи і зробити щось приємне для себе. Без очевидної причини. Не тому, що «я зроблю цю процедуру, у мене підтягнеться обличчя, і прийдуть колеги чоловіка, і він укласти вигідний контракт». А тому, що я просто отримуватиму задоволення. Це теж таке почуття власної гідності: якісь речі ти можеш робити просто тому, що хочеш, а не заради якогось раціонального змісту. Я раптом починаю розуміти, що не можна позбавляти себе можливості просто поговорити з гарною людиною на абстрактні теми.

– Як Ви поясните ці зміни, і чому вони сталися зараз?

– Годинники цокають, смерть наближається (сміється – ред.). На мою думку, це якийсь інстинкт самозбереження: коли ми починаємо включати резервний режим, а решта відключається через непотрібність.

– Резервний режим? Що ви маєте на увазі?

Ну, ось коли у вашого телефону сідає батарея, він включає енергозберігаючий режим. Працюють лише основні та найважливіші програми, щоб зберегти основну функцію телефону. Як ви вважаєте, яка основна функція мозку? Звичайно, я вважала, що мозок нам потрібен, щоб думати та пам’ятати. Виявляється, ні! Головне завдання мозку – керувати нашим організмом. Наприклад, саме мозок дає команди серцю, що треба битися, легким, що треба дихати. А я прийшла до невропатолога з проблемою, що все забуваю. Забуваю, як звуть дітей чи забуваю забрати Матіаша зі школи… Звичайно, це трапляється нечасто, але уявіть, як це турбує та лякає!

І ось, як з’ясувалося, чому це відбувається: основна функція мозку – підтримувати життєдіяльність, а короткострокова пам’ять взагалі не входить до його основних функцій та програм, це такий собі приємний «бонус». Коли ми втомлюємося чи перевантажені, мозок концентрується на основних завданнях і автоматично «відключає» другорядні функції. Забувати – це нормально! І це дуже класно, адже коли ти думаєш про це в контексті себе, ти розумієш: значить, це зайве, і я не робитиму цього. Так, раніше робила, а зараз не буду.

Ось багато молодих дівчат, напевно, зі страхом думають про те, що їм колись буде 40… Але ж це так безглуздо! Просто всі збожеволіли на молодості.

Скористайтеся своєю «місією» і скажіть важливе — про «здоровий розум» у сприйнятті віку, і як правильно ставиться до віку та себе.

Я намагаюся говорити правду, а правда та істина не дуже добре поєднуються зі щастям, рекламою, з продажами – це така особливість правди. Але, звичайно, бувають моменти, коли правда збігається зі щастям, чимось якісним — і тоді ефект посилюється в рази і все сяє.

Те, що мене читають і мені пишуть, причина не в тому, що це саме я, вся така незвичайна. Це тому, що я визнаю свої помилки та недосконалості, адже кожній людині важливо розуміти, що вона зі своїми недосконалостями — абсолютно нормальна! І що у світі є ще хтось, хто теж забув забрати дитину, подряпав машину та випадково випив півпляшки вина увечері. Це дуже важливо! Визнавати свої помилки – це дуже круто, чим раніше ми навчимося це робити, тим швидше ми зможемо щось змінити в житті. Ось як це працює у мене: я роблю, помиляюся, визнаю помилки, змінюю це, роблю знову. Але визнавати перемоги також потрібно. Легко «натягнути вітрила» і йти життям, коли ти усвідомлюєш, що є й енергія для вдосконалення, а з іншого боку вже є щось, що вдосконалювати не треба.

І ще: треба скрізь додавати свій інгредієнт. Свої особливості, частинку власної особистості. Ось, тиждень тому я собі волосся сама обрізала, незважаючи на те, що я актриса і таке інше: просто беру у ванній ножиці і обрізаю волосся.

– Чи є якісь помилки, яких Ви припустилися стосовно своєї зовнішності і тепер про це шкодуєте, і хочете всіх застерегти, наприклад: «Дівчатка, ніколи не їжте на ніч сирих помідорів!».

– Із глобальних речей – це добрий фільтр води вдома. Думаю, що кожна жінка, що поважає себе, повинна познайомитися з хорошим сантехніком і компанією, яка встановлює фільтри для води. Я довго жила в квартирі з суперфільтрами, і коли мені казали, що в Києві погана вода, я взагалі не розуміла про що мова — у мене була хороша! І тепер я живу на орендованій квартирі, і розумію, що вода без фільтра – це пекло! Хороша вода – це реально інвестиція в своє обличчя. Друге – я не вміла користуватися сонцем. Я шалено люблю сонце, для мене перебування на сонці і час після відпустки — найкращий, найсексуальніший час. Але мені псувала життя пігментація на шкірі. Бо не знала і не робила елементарних речей. Відносини з сонцем були легковажні, і тільки тепер я зрозуміла, що сонце не прощає.

МЕНЕ ДУЖЕ ПІДКУПИВ ПІДХІД ДО СОНЦЯ INSTITUT ESTHEDERM, ДЯКУЮ ЯКОМУ ШКІРА ВИКОРИСТОВУЄ СВІЙ ПРИРОДНИЙ РЕСУРС. АДЖЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩОБ СОНЦЕ, ВОДА І ПОВІТРЯ ГРАЛИ В ТВОЮ КОРИСТЬ. АДЖЕ, ПОГОДЖИТЕСЯ, ТАК НЕ ХОЧЕТЬСЯ «БОРОТИСЯ» З СОНЦЕМ АБО НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕ, ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ЖИТИ, НАСОЛОДЖУВАТИСЯ І ВМІТЬ РЕГУЛЮВАТИ.

Сонцезахисні засоби, які мені запропонували, дуже сподобалися! Олія-Спрей для тіла та волосся Sun Oil ** приголомшливий! Шкіра не сушиться, одночасно класна засмага для тіла та захист для волосся. Воно дуже круте та легке, така незвичайна текстура. Просто знахідкою для мене став Флюїд під час пігментації PHOTO REVERSE.

Особливо мені сподобалося, що насправді ніби й не одразу бачиш його ефект. Але потім була величезна різниця в порівнянні з минулим роком: тоді після відпустки виявилася виражена пігментація, а цього року, коли я повернулася, вона фактично пішла.

– Institut Esthederm – косметика тривалої дії, і іноді за рахунок фізіологічності ефект проявляється поступово. Тобто, засоби працюють разом із фізіологією зсередини, а не дають поверхневий зовнішній ефект. Шкіра справді перевиховується та задіює свої ресурси.

Знаєте, адже це і є справжній усвідомлений підхід до життя! Тому що все швидке воно не може бути справжнім і усвідомленим, серйозним і довговічним. А все тривале – це усвідомлене: і дієти, і сон, і спосіб життя, і зміни з тобою! Дивно звучить, але саме ця косметика може начебто «звертати до себе». Це цікавий ефект: спочатку якась ритуалізація, потім спостереження за відчуттями, поступовий і справжній результат — і ти «звертається всередину себе» за рахунок тонкості текстур ароматів, поетапності, задоволення від мусів, сироваток, флюїдів, пролонгованого ефекту та можливості проявити внутрішню свободу за рахунок задоволення собою.

– Акторки мають величезне навантаження на шкіру: світло, грим, графік. Як ви встановлюєте «щит» між шкірою та зовнішніми агресивними впливами?

– Щит – це все умовності, і він не дуже реальний. Я в театрі з 91 року, з 13 років виходжу на сцену та використовую грим. Досі користуюся «класичним» театральним гримом у пластиковій коробочці. Декоративна косметика не справляється із обсягом світла. Єдиний “щит” – у звичайному житті я не користуюся косметикою, намагаюся зайвий раз не мити волосся в ті дні, коли не “виходжу в люди”. Максимум олівець для брів і щось на губи. І, до речі, до 15:00 у театрі ви ніколи не зустрінете жодної нафарбованої актриси!

Розумію, що важливо добре грим змити. Користуюся «вмиваннями», протираю обличчя «міцеляркою» — але скільки б я не протирала, все одно видно залишки гриму на ватяному диску… І саме після вистави виникає бажання ретельно вмитися і щось зробити для себе.

Якщо Ви будете не дуже втомлена після вистави, тобто ідеальне рішення повністю очистити шкіру від гриму і дати їй “дихати” – це М’який крем для глибокого очищення пор “Осмоклін”, ми часто його рекомендуємо в тому числі і акторам – він дбайливо. витягне» все зайве зі шкіри, як пилосос. Це той випадок, коли Ваша шкіра просто зітхне вільніше. До речі, незамінний засіб для мешканок мегаполісу, коли ми живемо у забрудненому повітрі.

– Так, бути природною та красивою одночасно – це так здорово! Мені імпонує Джулія Робертс, яка каже, що ми йдемо не туди. Я не люблю підбори, не вважаю, що вдень це зручно… Тому я за те, щоб жінка дозволила собі бути собою. Не використовувати макіяж, сидіти без макіяжу, відчувати себе чистим, природним — і розуміти, що це красиво. Що ти гідний себе та своєї природної краси, з усією її прекрасною неідеальністю. Так живуть француженки та італійки щодня. Але мені здається, що це і дуже українська історія.

З любов’ю IE ❤

– У чому секрет вашого разючого поєднання жіночності, гнучкості та «чіткості» лінії життя? Мені здається, саме цей баланс, характерний для сучасних жінок, є колекцією якостей, які зумовлюють успіх.

– Те, про що ви кажете – це не система, це більше про свободу. Ти — поза рамками, і водночас у межах, але у своїх. Це радше принципи, особисті межі, за які я не хочу виходити. І мені приємні і комфортні ці рамки — адже я їх будую сама за власними уявленнями про особисту та творчу свободу.

– Чи є у вас у житті якісь «демаркаційні» лінії, які ви не переходите за жодних обставин? Або навпаки, ті, які хотіли б перетнути, але не можете?

– «Сontrôle» – слово, яке я колись написала на спині однієї зі своїх вечірніх суконь чорним маркером. Але ніхто, крім мене самої, цей контроль встановити не може. І найсолодше потім — порушувати ці правила і знаходити щось нове, мені подобається ця постійна гра та діалог із моїм особистим простором. І мені подобається залучати до цієї гри оточуючих за допомогою свого одягу, доносити їм свій меседж.

– Де для вас лежить межа між модою та актуальністю?

– Мода – це і є актуальність, а стиль – це те, що поза часом. У мене така градація. “Актуально, але не модно” – для мене це неправильне вираження. Є «свіжа» мода, яка тільки-но продиктована великими модними будинками. Потім вона виходить у люди і весь цей колосальний маркетингово-комерційний механізм набуває чинності. Наступний етап — коли ідея чи тренд вже розійшлися світом, тоді настає актуальність. А ось стиль – це скоріше філософія індивідуума.

– Як ви, як індивід, ставитеся до поняття часу?

– Я переконана, що час – це найцінніший, що є у людства. Відповідно, так я до нього ставлюся: час для мене завжди стоїть на першому місці.

– Як ви витрачаєте цей тимчасовий ресурс для себе особисто як жінка і для тієї справи, якою ви займаєтеся?

– Те, чим я займаюся – це і робота, і особисте, і хобі, і кохання всього життя. Я шукаю баланс між цим всім, і мені здається, успішно. Я усвідомлюю, що без особистого часу на себе робота теж страждає — те, чим я займаюся, вимагає від мене свіжості сприйняття, гнучкості реакції, швидкості, натхнення щохвилини. Щоб усі ці три рушійні сили працювали та підживлювалися, щоб я могла ретранслювати цю енергію, мені життєво необхідно насичувати.

– Чим ви себе «насичуєте»? І скільки часу ви собі даєте на це?

– Це книги, подорожі, йога… просто фізкультура, психологія, час із близькими та цікавими людьми

– Самотність?

– Не самотність, а усамітнення.

– Одяг – це частина зовнішньої оболонки людини, яка іноді дуже яскраво демонструє та її внутрішній зміст. Я говорю зараз про «усвідомлених» людей, які купують дизайнерський одяг як спосіб самовираження. Але під одягом знаходиться наша справжня оболонка – наша зовнішність, наша шкіра. Мені цікава ваша думка: що можна приховати чи виявити за допомогою одягу? І як бути з тим, що ти ніколи не приховаєш, з тим, що властиво лише тобі — зовнішнім виглядом?

– Філософія нашого одягу, одна із цінностей, звучить приблизно так: тут немає вивороту. Ми не прикриваємо і не приховуємо — ми лише наголошуємо, робимо сильнішими. Одяг для нас — це допоміжний інструмент, але не для масок і не для статусності, а для жінок, які зовнішнім виглядом підкреслюють свої принципи, цінності і виявляють себе ще одним способом. І навіть шви одягу говорять про це. З іншого боку, одяг може працювати як укриття чогось цінного. У мене в колекції є пальто-кофр. У перекладі з французької кофр — це скринька, в якій перевозили цінний вантаж. Так ось – це пальто як оболонка для цінного вантажу завжди двостороннє. І це наголошують на ідеї: цінність — не кофр, а те, що він приховує. Вантаж має бути в «цінності та безпеці»

– Скільки часу такій жінці, як ви, яка з таким захопленням займається роботою, можна витрачати на догляд за собою, за своєю фізичною оболонкою?

У кожної з нас приходить момент – в когось раніше, в когось пізніше – коли ти вже не можеш витягувати на власному природному ресурсі. Наш організм не вічний і вимагає підтримки. Я вважаю, що нам потрібно приділяти собі час пропорційно віку.

– Скільки у вас на тиждень «нормогодин» для краси?

– Завжди – ранок і вечір. Коли знімальні дні ще й вдень, перед зйомками. До того ж, я тепер експерт у довгоочікуваному проекті «Подіум», з грандіозною прем’єрою в лютому. Тому мені догляд потрібний частіше, а часу більше не з’являється. Ось у лінійці Institut Esthederm є три абсолютно геніальні маски, вони з мінімальними витратами часу та зусиль творять дива. Чесно, після божевільних перельотів, робочого графіка та в режимі постійних зйомок це просто скарб! Я фізично відчуваю, як шкіра мені дякує — і я роблю маски сама, у своєму режимі, і не завжди потрібно витрачати час на поїздки до салону та підлаштовуватися під графік фахівця.

Є нюанси, які виявилися новими підходами до себе. Після знайомства з вами з’явився новий досвід: вдаватися на зйомку в патчах під очима. Раніше я ніколи собі такого не дозволяла, а тепер «перейшла через рубікон» і приїжджаю на зйомки в патчах, при цьому комфортно почуваюся! А клітинна вода на борту літака — це чаклунство! Ти зрошуєш обличчя і ніби випив літр води. А піна для вмивання… Це найкраще, що могло статися з моїм обличчям під час вмивання.

– Сьогодні косметологія стала одним із способів для жінок змінити себе. Але одного разу настає грань, за якою ці зміни можуть виглядати вже безглуздо. До моди це, до речі, теж відноситься.

– Наразі настільки багато пропозицій, що жінки можуть змінити себе повністю. Але чи потрібно? Я люблю натуральну красу. Це як колись хтось вирішить переписати або переробити Достоєвського під формат Інстаграм. Видавництво, може, і виграє від цього проекту — але життя в Достоєвському пропаде… І це вже точно не Достоєвський.

Для мене є непорушні речі, і краса жінки, закладена природою, одна з них. Шукати її треба у глибині себе. Я переконана, що кожній жінці потрібно виявляти свої сильні сторони, погоджуватися з ними приймати їх та робити їх своїми гідностями та виразними особливостями. Ніс – ось такий він, мій особливий ніс! Таких, як я, немає інших! Ми, засліплені можливостями переділок, розучилися цим користуватися. Для цього, зрештою, у нас є мода! Завдяки цій магії ми здатні створити будь-який образ, не змінюючи свого носа. І не змінюючи своєї суті, лише підкресливши її.

Ольга не зловживає походами до косметолога. І взагалі, за її словами, ставиться до цього серйозного питання легко, як метелик, що пурхає з квітки на квітку. Тим цікавіше нам було спостерігати за процесом та результатами експерименту.

Про ритм життя

— Можна тільки уявити, наскільки насичене твоє життя: подруги, помічниці та правої руки творчої і потрібної людини Дмитра Шурова і підлітка, що бурхливо розвивається, подає великі надії, вашого сина Льва Шурова… Наскільки складно «бути дівчинкою» в такому графіку?

— Справді, у мене досить бурхливе та активне життя. Pianoбой вийшов на такий рівень розвитку, коли над проектом зазвичай працює велика команда, а ми ж примудряємось фактично робити всю роботу крихітною компанією людей на чолі з Дімою. Кожен із нас вникає у всі сфери діяльності групи, все в курсі всього. По суті, зайнятість така, що ми знаємо свої графіки, розписані щогодини, на найближчі півроку, і поденно — на найближчі півтора роки. Звичайно, в такому режимі складно залишатися доглянутою жінкою просто тому, що колись розбиратися в усьому різноманітті косметики — що мені підходить і що мені дійсно потрібно. А часто немає не тільки часу, але просто сил все це на себе намазати! Тож у цьому сенсі комплекс від Institut Esthederm, який мені підібрали косметологи G&P GROUP, — просто паличка-виручалочка.

Про прагнення гармонії

— Цікаво, з яким відчуттям ти підійшла до «золотої середини» віку? Зрозуміло, що як жінка розумна красива і самодостатня, не надаєш значення таким дурницям, але пам’ятаючи себе, наприклад, мене здорово підбивало в 39-40 — стає очевидним, що таки настав час приділити собі увагу і нарешті скористатися світовими напрацюваннями косметології і полюбити себе . Як це відбувається у тебе?

— У юності я практично не доглядала свою шкіру: просто пощастило, мені дісталася чиста і безпроблемна шкіра і густе кучеряве волосся. Однак жінка до 40 років — це як авто з великим пробігом. Поки автомобіль новий – не потрібно робити майже нічого, він сам їздить. А коли великий пробіг, необхідне постійне «техобслуговування». Тому закономірно, що зараз мені доводиться прикладати більше зусиль і приділяти більше уваги зовнішності: робити час від часу маски, гарне очищення шкіри, зволожувати кремами та захищати від вітру та сонця.

Жінка до 40 років – це як авто з великим пробігом. Поки автомобіль новий – не потрібно робити майже нічого, він сам їздить. А коли пробіг великий, необхідне постійне “техобслуговування”.

— Зараз «жорстка» косметологія стає дедалі молодшою ​​з кожним роком. Якщо жінки під 60 досі думають, що робити якісь радикальні процедури їм ще зарано, то сучасні дівчата у 25 боятися, що вже, напевно, трохи пізно… Як ти думаєш, чи жінка повинна використовувати всі можливості і трансформувати себе за допомогою якихось радикальних речей? Або ж ти є прихильником європейської тенденції: ставиться до часу спокійно, досить просто доглянутою і не паритися.

— Перед моїми очима є різні приклади старіння, часто діаметрально протилежні. Хтось начхати хотів на роки, і кидає віжки — природа сама вирішує, як виглядатиме дама, яка безконтрольно їсть, п’є, і не дбає про себе. Інші впадають в іншу крайність: переробляють все, що тільки можна. Зізнаюся, кількох своїх добрих приятельок я не впізнаю під час зустрічі, настільки вони зловживають філерами. Мені ближче золота середина. Не хотілося б бути героїнею фільму «Смерть їй личить», я хочу залишити собі своє обличчя з усією його неідеальністю — мені воно подобається. Але: я за те, щоб завдяки сучасній науці продовжити молодість, якщо це стало доступним. Вперше до косметолога я потрапила у 39 років, тож я людина в цій сфері нова, мені все цікаво! Все, що продовжує свіжість шкіри (мезотерапія, міостимуляція) – мені підходить і я бачу ефект. Все, що міняє моє обличчя, роблячи його чужою маскою — не моє. Як відомо, внутрішній зміст набагато більше робить жінку привабливішою, ніж зовнішня форма, хоча прагнути їхньої гармонії ще нікому не заважало.

Я за те, щоб, дякуючи сучасній науці продовжити молодість. Все, що змінює моє обличчя, роблячи його чужою маскою – точно не моє. Не хотілося б стати героїнею фільму “Смерть їй личить”. хочу залишити собі своє обличчя.

— Чи віриш у силу гарного крему?

— Однозначно так! Я вірю в силу хорошого крему як догляд на кожен день та порятунок від сухості та зовнішніх впливів. Але ще більше я вірю в біоревіталізації раз на півроку-рік. І одне іншому чудово допомагає.

Косметологи підібрали на консультації індивідуальний комплекс. М’який крем для очищення пір Osmoclean, маска-гомаж, що відлущує і освітлює, біфазний «м’який засіб для зняття макіяжу з очей і губ», креми під очі та нічний, а також чарівну клітинну воду. Найшвидше закінчився крем, його вистачає ненадовго, на місяць. Інші бульбашки-баночки ще зі мною, клітинна вода катається по всьому світу – особливо добре допомагає зволожувати обличчя в літаках та інших переїздах. Найбільше враження справила маска-гомаж. Ніколи не думала, що шкіра може ТАК реагувати на трихвилинну маску. Сяє! Ця маска – мій улюблений продукт Esthederm. В цілому, пінку для очищення або біфазник можна замінити іншими схожими засобами, але крем для очищення Osmoclean і маску я точно залишаю в своєму побуті – це на сто відсотків моє!

— Чи ти вважаєш, що системний, грамотно підібраний догляд здатний на чудові речі? Чи можеш системно доглядати себе? Чи це не твій стиль, і ти не готова морочитися на таких речах навсправжки?

— На жаль, у зв’язку з великою кількістю переїздів та з ненормованим графіком, я не можу собі дозволити системний підхід до догляду за собою. Він у мене такий час від часу, по можливості. Я не якийсь там фанат зовнішності — для мене у світі надто багато цікавого, і між «полежати з маскою чи піти до косметолога на догляд» та «книгами, концертами, подорожами, посиденьками з друзями» я завжди виберу останнє. Бо приваблива особистість – це людина, наповнена змістом, а не просто гарна судина 😉

З любов’ю IE ❤️

— Душа чи тіло: де, на вашу думку, знаходиться джерело краси?

— Чесно сказати, я дуже люблю гарних людей. Звичайно, люблю красивих чоловіків більше, ніж жінок, так склалося. Краса точно йде зсередини. Але це завжди поєднання внутрішніх та зовнішніх якостей. Хтось із класиків казав, що людина після тридцяти відповідальна за своє обличчя. Гени, Бог, Всесвіт при народженні обдаровують нас якимись вихідними даними. Але все ж таки за те, як ми виглядаємо і як презентуємо себе світу, відповідальність майже повністю лежить на нас. І це залежить як від нашої внутрішньої форми, так і від фізичної в тому числі.

— Класики 19-го століття сильно перебільшували, ставлячи «точку неповернення», тобто початку старості, на 30-ти роках…

— Звичайно, парадигма часу та сприйняття віку сильно змінилася. І зараз дивно говорити про вік стосовно сучасної жінки, маючи на увазі якісь цифри. Але, з іншого боку, вік справді існує, нікуди не дінешся. Класик говорив саме про те, що до певного моменту людина може «виїжджати» на тому, що їй подарувала природа. Але потім, з роками, чарівність свіжості зникає, і набагато важливіше виявляється те, що людина є насправді. І всі пороки, переваги, недоліки миттєво відбиваються на зовнішності, на обличчі, на нашому тілі.

— Мене зачепила фраза в якомусь із ваших інтерв’ю: «дух сильніший за тіло». Думаю, що це справді дуже крута індульгенція. Якщо ти віриш, що воно працює саме так, це трохи розв’язує руки.

— Будова душі справді дуже впливає на наше життя. Депресія має свої фізіологічні та хімічні параметри, причини. Якщо я, наприклад, просто не виспалася — мій дух зламаний і засмучений. Але мені здається, що ми часто говоримо про взаємозв’язок, і водночас забуваємо про різницю тілесного та духовного. Не можна повністю заперечувати біль тіла, його бажання, комфорт, здоров’я. А у духовному житті людини тілом іноді може керувати мозок. Можливо, це якийсь трикутник духу, мозку та тіла, хто знає. Над цією загадкою б’ються багато філософів, фізіологів, психологів.

– А як Ви собі збудували цей трикутник?

— У 20–25 років, коли ти молодий і абсолютно здоровий, питання тіла для мене відходили на інший план: воно й так мені вірно служило. Потім настав момент, коли я зрозуміла: щоб і далі жити плідно, ти маєш дбати про свою оболонку. Цей момент у мене настав у 25 років у зв’язку з народженням дитини. Тоді я сильно одужала, і це був страшний удар. Сталася метаморфоза – я перестала бути собою. У вас був такий момент: ти дивишся на себе і… не впізнаєш цю людину?

Так, багато хто з народженням дитини набирає вагу, але за своїм досвідом можу сказати, що повернутися в колишню форму коштує величезних зусиль. Спочатку я почала займатися спортом, щоб схуднути. Потім спало на думку: а якщо мені доведеться навіщось йти кудись дві доби — чи витримаю я це? А якщо я впаду в яму і не зможу вибратися тому, що маю слабкі руки і нема розтяжки? І я серйозно зайнялася собою: бігала, схудла. Потім народила другу дитину, знову одужала і знову схудла.

Особа — дзеркало твого внутрішнього світу. Але це дзеркало треба протирати.

У 40 років настав наступний момент: я зрозуміла, наскільки кожен із нас залежить від свого тіла, від його можливостей працювати, не хворіти, спати чи не спати, від ясності своєї голови. І тоді ця робота над собою стала серйознішою. Ти починаєш ставитись до себе, як до цілісної істоти. Я не поборник принципів ЗОЖ, але, можливо, прийду і до цього до п’ятдесяти років, коли зрозумію: щоб протягнути ще років тридцять у добрій формі, потрібно бути ще суворішою до себе.

Тепер я завжди пам’ятаю: важливо володіти собою, важливо мати сильне функціональне тіло, яке буде здатне слухатися тебе. Адже краса — це здоров’я та можливість повноцінно жити. Я добре знаю, що якщо мені відмовить тіло, я не матиму можливості реалізувати мої духовні пошуки.

— Але що Ви скажете про зловживання деякими жінками про можливості б’юті-індустрії? Можливо, причина цього в тому, що часто зовнішня оболонка жінки, на її думку, не відповідає її уявленням про себе як особистості? У Вас колись було таке відчуття?

— Мені здається, що на це певною мірою хвора кожна з нас. Усі розмови подружок за пляшкою вина, коли ти вже все обговорив — і філософію, і психологію, і нові книжки, і чоловіків, зводяться до цієї проблеми «невідповідностей». І я така сама. Причому кожна вважає, що «ну, у тебе це суб’єктивно, що ти вигадуєш, а от у мене об’єктивно, і це справжня трагедія!».

Ось я товста, майже все життя товста, і це справді проблема, але в мене така статура. Виразно пам’ятаю, як у юності я уявляла: ось зараз подивлюся в дзеркало, а звідти на мене гляне таке худе трепетне оленя з величезними карими очима. Але дивилася холоднокровна блондинка з блакитними очима, з грудьми та іншими справами. А мої прекрасні подружки з чудовими точеними фігурами в цей час нулі: «але ж у тебе там груди!».

Я взагалі не розумію: звідки це у нас? Невдоволення тим, чим тебе вже обдарували… Гарна новина в тому, що з віком це частково минає… Але, правда, настає ще гірший момент, коли ти озираєшся назад і думаєш: господи, якби я знала у 18 років, якою я була прекрасною , Я перевернула б тоді світ, але зараз вже пізно про це говорити…

Можливо, це дуже вигідно: тримати нас у стані неприйняття себе такими, якими ми є. Тому що на цьому заробляє мільярди б’юті-індустрія та ґрунтується патріархат. Всі ці: то ми голимо, то ми не голимо, сьогодні модні блондинки, а завтра брюнетки, і так далі.

Голодними керувати простіше, ніж ситими. Негарними жінками керувати простіше: вони хочуть стати красивими. Чого ж хоче красива жінка — вже незрозуміло, але це може стати небезпечним для маніпуляторів.

А всі ці б’юті-стандарти, в які нас пакують, у тому числі і ставлення до ваги… Потім ти розумієш, що краса тіла не залежить від ваги: ​​можна бути товстим і гарним, або худим і негарним. Але нам цього ніхто не казав. Чарівність обличчя залежить від того, яка у тебе шкіра і як сяють твої очі, і зовсім не від того, над чим працює пластичний хірург. Я пам’ятаю, що в якийсь момент вирішила, що старітиму природно. Після того, як одного разу в пориві одкровень одна моя хороша знайома пластичний хірург подивилася на мене пронизливо і каже: «Діточку, людина, яка лягає під ніж без загрози для життя – ідіот, запам’ятай це».

І я подумала: а справді! І тому пластична хірургія закрилася для мене, хоча я знаю, що є безліч випадків, коли вона дійсно необхідна.

– Повернемося до змісту голови, до відчуття «внутрішнього б’юті». Усвідомлюючи, що краса всередині, напевно, Ви отримуєте якусь фору: витрачати менше часу, менше грошей, менше емоційних зусиль, щоб виглядати якось інакше. Скільки у Вас взагалі займає часу та сил турбота про обличчя?

— Якщо чесно, не так уже й мало. Хотіла б сказати, що вмиваюся холодною водою та ромашкою – але не можу (сміється). Я досить багато витрачаю на це часу та ресурсів, наприклад, обов’язково проходжу двічі на рік курси масажу для обличчя, мені це дуже допомагає та відтягує момент радикальних заходів. Щодо щоденного догляду — це як чистити зуби. Справа навіть не в красі: обличчя – це частина тіла, і її потрібно системно підтримувати. Щоб обличчя служило тобі довше, і щоб воно було дзеркалом твого внутрішнього світу, треба це дзеркало регулярно протирати.

Але, чесно кажучи, такими системними штуками, які ви мені рекомендували у цьому спецпроекті, я, мабуть, користуюсь вперше. Вперше косметолог буквально кінчиками пальців «вважала» все про мою шкіру. І підібрав у найширших професійних лінійках двох косметичних брендів саме те, що мені ідеально підійшло.

Головне – я бачу реальний результат! Вперше за багато років пройшли свята без слідів харчової алергії на обличчі. Так, алергія йде зсередини, але тепер шкіра чинить опір, тому що в неї є на це сили.

Взимку мене постійно переслідували якісь плями від холоду – це теж пішло. І не тому, що я намазалася чарівним кремом і тепер у мене немає алергії, ні: я відчуваю, що у шкіри підвищилася опірність, вона набула певного імунітету на всі ці негативні фактори.

Я зрозуміла, що таке правильний системний догляд: це не чарівна пігулка і не чарівний крем, завдяки яким ти станеш на 10 років молодшою, а ефективна та природна зброя, яка дозволяє тобі зміцнити твої власні сили, ресурси твоєї шкіри. Я одразу це відчула.

Тепер не розлучаюсь із набором ніколи, навіть коли їду на добу, і сподіваюся, що ця звичка залишиться зі мною назавжди. Так як я дуже схильна до алергії, всі попередні спроби підібрати якусь лінійку закінчувалися почервоніннями, і я знову вимушено йшла в якісь прості речі типу зволоження. Але все сталося у потрібний час, я дуже задоволена результатами і хочу продовжувати!

– Які продукти найбільше вразили?

— Мене приводить у дитяче захоплення міст Клітинна Вода. Він пробуджує мене вранці і освіжає ввечері, дуже приємні відчуття, ця «роса для феї» нескінченно чудова! Мені дуже сподобалися обидві сироватки, їхнє миттєве вбирання. Комфортно вночі з кремом, вдень він також чудово вбирається і не дає блиску. Потреба у тоні зникла. Насправді я сприймаю всі баночки, як якусь єдину систему, де кожен із елементів — частина нашого плану краси.

З любов’ю IE ❤

І Соня, і Тамара з радістю погодилися взяти участь у експерименті. Соні видали продукти, що ідеально підходять для молодої шкіри: демакіяж, очищення, зволоження, захист. Адже марка Institut Esthederm настільки універсальна, що за допомогою її продуктів можна задовольнити запити будь-якої шкіри! Наприклад, у цьому випадку “віковий діапазон” учасниць майже 50 років.

– Соня, насправді я дуже рада можливості дізнатися, що думає юне покоління у твоїй особі про сучасну косметологію. Адже косметологія сьогодні стає все молодшою ​​і молодшою. Тобто, крім того, що косметика омолоджує більш ефективно, до неї почали вдаватися дівчата в зовсім юному віці, що ще якихось 20 років тому здавалося абсурдним…

– Я росла в оточенні мами та бабусі, дуже гарних та яскравих жінок, і зрозуміло, що інтерес до косметики у мене виявився дуже рано. Є фотографії, де мені близько трьох років, і маю підмальовані брови білим олівцем. Але доглядати свою шкіру я почала років у 14, коли почали з’являтися вікові проблеми на обличчі. Звичайно, пішла за порадою до мами, і за її рекомендацією почала користуватися мусами для очищення та зволожуючою сироваткою. Але «серйозні стосунки» з косметикою, «рутина», як я жартівливо називаю мій системний догляд, у мене почалися, коли мені подарували набір Institut Esthederm.

В принципі, я дівчина «вихована» і ніколи не лягаю спати, не знявши макіяж і не нанісши зволожуючий крем. Але такий серйозний поетапний підхід, який розписав косметолог, мене просто зачарував. Я почала читати про бренд і про ці продукти. Мені стало цікаво спостерігати за своєю шкірою, як вона реагує, як змінюється.

Деякі продукти почали працювати не одразу. Я просто ще така людина, що якщо мені сказали, що це допоможе, хочу прокинутися наступного дня з ідеальною шкірою. Але зрозуміло, що так не буває. Результати стала помічати десь за тиждень. Ось, наприклад, мені дали кислотну сироватку AHA PEEL, і буквально за тиждень у мене шкіра стала набагато чистішою! Звичайно, мені це дуже подобається, тому користуватимуся цим засобом довго!

Моя бабуся, до речі, теж пробувала цю сироватку і залишилася задоволена результатом. Я вважаю, що це просто приголомшливо, що ми з бабусею друг у друга «позичаємо» Креми! Це так зближує!

Ще одна класна штука – комплект, що очищає: крем для очищення «Осмоклін» і маска «Осмодерліз». Для молодих дівчат, які майже завжди мають вікові проблеми з чистотою шкіри — це просто супер-засіб!

– Давай поговоримо на філософські теми. Ось, наприклад, коли я була у твоєму віці, мені здавалося, що 30 років — це вже «доросла» жінка, практично, у риси старості. Думаю, так багатьом здавалося у шістнадцять років. За якою віковою позначкою сьогодні тобі перебуває та риса, коли закінчується молодість?

– Знаєте, я до цього зовсім не так ставлюся: тому, що в моїй сім’ї жінки виглядають дуже молодо, і поводяться як молоді. Наприклад, мама, на мою думку, зупинилася на позначці «28». Бабуся – просто красуня. Моя прабабуся теж дуже добре виглядала у свої 80… Мені здається, що років із 60, не те щоб ти вже стаєш жінкою, але варто більше приділяти часу собі, щоб виглядати як моя бабуся, наприклад. Але я розумію, що не можна так просто сидіти склавши руки, і диво з тобою станеться само собою. Бабуся, наприклад, доглядає і веде правильний спосіб життя. Я б теж хотіла у її віці так виглядати! Дуже на це надіюсь.

– З твоєю генетикою та косметологічною грамотністю, певна, ти сміливо можеш на це розраховувати! Але як ти вважаєш, скільки часу має приділяти догляду за собою юна прекрасна дівчина шістнадцяти років?

– Є різні люди. Наприклад, у моєї подруги найчистіша шкіра, і все, що вона робить – це вмивається водою. Я, припустимо, собі цього дозволити не можу, через те, що харчування у мене не найздоровіше: дуже люблю «смачненьке» — гамбургери, піцу… Це, ясна річ, відбивається на моїй шкірі. Іноді буває роздратування, невеликі висипи. Тому розумію, що мені потрібний особливий догляд. І тому мені порадили крем «Абсолютна чистота». Я особисто виділяю близько 30 хвилин на день і прокидаюся раніше. Увечері моя обов’язкова звичка – очищення обличчя. Користуюся щодня мусом, що очищає, і прекрасним м’яким засобом для зняття макіяжу (я люблю декоративну косметику!)

Вважаю, що навіть у моєму віці такі речі потрібні. 16 років — це вік, коли вже потрібно, принаймні, знати, що для твоєї шкіри потрібно розуміти її особливі «бажання». Шкіра це твій «фундамент». І все, що з тобою відбувається, відбивається на шкірі. Мені здається, що якщо не почати вчасно користуватися навіть якимись мінімальними продуктами на зразок зволожуючого крему (або зовсім нейтрального гелю «Клітинна вода», що класно зволожує), то потім, коли шкіра почне дорослішати, може так вийти, що ти вже втратив момент . І це не повернеш.

Зрештою, це просто насолода! У мене навіть бувають дні, коли весь вихідний день я наношу собі маски, ніжусь у ванній. Наприклад, тиждень важкий був — у ванній полежав з маскою і «красивий» пішов спати!

– Слухаю тебе, і приємно дивуюсь твоєму розумному підходу, який не часто зустрінеш у дорослих жінок. Справді, навряд чи колись винайде крем, який зможе повернути час назад. Але всі фахівці говорять сьогодні про те, що треба намагатися зафіксувати молодий стан шкіри.

– Так, тому що правильний догляд – це справа звички. Якщо ти звикнеш правильно приділяти собі увагу з молодості, це потім лише зіграє на твою користь. Тепер я маю цю звичку, і мені так приємно, що в мене чисте обличчя!

– А як ти ставишся до того, що молоді та гарні дівчата років 18-20 вже хочуть собі щось уколоти?

Так, серед моїх знайомих є такі приклади, коли в двадцять років вставляють якісь мезо-нитки і думають про пластику. Я, щиро, такого не розумію. Для мене особливо дивно, коли дівчатка, які мають молоду та гарну шкіру, починають робити з собою якісь незрозумілі процедури і незрозуміло навіщо… Зрештою, це може порушити здоров’я, як, наприклад, радикальні дієти, особливо у 16 ​​років. Я вважаю, що це не дуже розумно. Адже організм ще не сформувався, навіщо втручатися у природу? Так само і зі шкірою. Мені здається, це дуже великий фактор ризику — якщо почнеш робити щось не так. Всьому свій час. Якщо шкіра красива — просто доглядай її, і потім не доведеться робити нічого радикального.

– Чим ти можеш пояснити природу цього феномену? Дівчата це роблять, бо так не подобаються собі? Чому в них голова такими проблемами зайнята?

– Мені здається, у нашому суспільстві дуже багато стереотипів краси, і це дуже тисне на молодь. Зрозуміло, що ми, дівчатка, завжди намагаємось сподобатись хлопчикам. Мені здається, що якщо хлопець скаже, що в тебе щось не так, дівчинка одразу хоче це «не так» змінити будь-якими способами. Але, наприклад, однією моєю знайомою, яка хоче робити процедури, ніколи ніхто не казав, що з нею щось не таке. Але інформація з Інтернету впливає не менше. Вона десь побачила статтю, як має виглядати ідеальне обличчя і яка має бути ідеальна симетрія. І все: тепер вона впевнена, що у неї “неправильне” обличчя і готова його міняти будь-яким способом. І часто таких молодих людей уже неможливо переконати. Навіть психіатр не може пояснити. І скільки людей зіпсували собі життя, зіпсувавши собі обличчя!

Мені здається, треба цінувати те, що в тебе є зараз і бути щасливим, радіти та любити себе. Тому що це найбільша зараз проблема. Мені здається, що люди замало себе люблять. Я не говорю про егоїзм, а про те, як важливо любити те, що в тебе є. І себе таким, яким ти є. Поки людина не зрозуміє, що вона красива, вона не полюбить себе. І тоді його теж ніхто не полюбить, щоб він із собою не робив.

– Ти кажеш дуже мудрі та дуже дорослі речі.

– Я живу в оточенні дуже гарних жінок, і вони стають тільки прекраснішими з роками. Я народилася, коли мамі було 19. Серед моїх подруг моя мама наймолодша. Ніхто не може повірити, що мамі 35! Думають, що вона молодша, тим більше коли бачать бабусю. Для мене це яскравий приклад, і я дуже хочу це успадкувати, щоб у 35 та 65 років виглядати і бути такою, як вони!

– Я гадаю, що так і буде! І ми щиро тобі цього бажаємо!

З любов’ю IE ❤️

Він заслужений артист України та доктор PHd. При цьому більш ніж успішно працює бізнес-тренером, спікером з міжнародних комунікацій та професійним тревел-блогером. І це не повний список його захоплень та хобі. Щодо нашого спецпроекту – своїм прикладом Андрій ламає звичну парадигму та доводить, що мужність та доглянутість – не антиподи, а партнери.

– Не так часто, як нам того хотілося, ми говоримо із чоловіками. І ви надихаєте нас своїм прикладом! Традиційно вважається, що краса – це доля, а іноді «хрест» жінок, які мають приділяти багато часу її підтримці та догляду за собою.

— У різних соціальних прошарках та професійних сферах я спостерігаю, що все більше чоловіків розуміють: час починати доглядати себе. Ще трохи – і це можна буде назвати трендом.

Ми ж з вами знаємо, що шкіра – найбільший орган людини, площею понад два квадратні метри. І вона вимагає догляду та уваги. Погодьтеся, вся доля людини читається на обличчі. Видно, як вона живе, харчується та відпочиває. Щодо чоловіків, які ведуть публічний чи бізнес-стиль життя, нехтувати такими речами неприпустимо.

По-перше, зовнішність – це вагома складова персонального бренду. А по-друге, стан шкіри – це також екран твого внутрішнього світу, твоїх життєвих справ, твого емоційного стану, твоєї впевненості та успішності. Я досить активний адепт щоденного догляду: і вранці, і ввечері використовую креми, сироватки, систематично проходжу процедури і т.д. Можливо, тому останнім часом мені дають менше років, ніж за паспортом.

Так і є!

— До речі, я захоплююсь процедурою, яку мені провели. Ще тиждень спостерігав яскравий ефект: шкіра сяяла зсередини і казала: Мерсі.

І я бачу, як у моєму колі спілкування більше чоловіків не соромляться, не бояться записатися до косметолога. Тому, що це нормально. Користуватися денним та нічним кремом – це нормально.

І мене дуже тішить, що в Institut Esthederm є чудова лінійка професійної косметики для чоловіків. Думаю, щодня все більше чоловіків користуватимуться засобами для догляду за обличчям.

– Тут є «зворотний» рух: не секрет, що майже всі світові бренди косметики у всіх своїх пропозиціях, продуктах, лінійках більшою мірою працюють на жіночу аудиторію. Навіть якщо за своїми якостями продукт підходить чоловікові — наприклад, добре зволожує, він або пахне «по-дівочому», або пропонується у відверто жіночій упаковці.

— Це правда. У цьому сенсі не можу не відзначити, що кошти від Institut Esthederm не тільки асексуальні, але добре «витримані» у сенсі універсальної парфумерної вишуканої композиції та класичного французького дизайну упаковки. До знайомства з вами я користувався різними брендами – ізраїльськими, європейськими, американськими. Але після дотику до Institut Esthederm — починаючи від запаху та текстури та закінчуючи дією, я помічаю, що моя шкіра зовсім інша.

— Серед косметологів переконання, що чоловіки не люблять користуватися кремами у баночках. У свою чергу, віддають перевагу кремам у тюбиках. Начебто для них це звичніша упаковка. Чи так це?

– Погоджуся, є така історія. Але особисто я розглядаю це пакування не як маскулінніше, а як більш здорове: ти не лізеш пальцем у банку, а вичавлюєш крем за допомогою пульверизатора або з тюбика. Особливого значення набуває у «ковідний» час момент гігієни. Я вважаю, що це безпечніший спосіб. Всі баночки Institut Esthederm, які я маю – це Сироватка на основі гіалуронової кислоти та Відновлююча сироватка Derm Repair – вони якраз у такій упаковці. І це мега зручно. Цілком приголомшливі відчуття від Serum Intensive Hyaluronic на основі гіалуронової кислоти. У цьому продукті мене все задовольняє: від аромату, його текстури і закінчуючи ефектом.

— Якщо говорити про чоловічу психологію: скільки часу, на твою думку, сучасний чоловік може приділити щоденному ранковому та вечірньому догляду?

— Перша порада, яку я можу дати чоловікам, не треба цього боятися. Тому, що цей ритуал займає мінімум часу, якщо ти користуєшся справді добрими засобами.

Вмитися, протерти шкіру тоніком і нанести сироватку і крем – всього кілька хвилин. Але це дійсно має увійти до культурної звички та створити поведінковий патерн. Нещодавно спілкувався з телезірками одного телеканалу, але я мав невеликий культурний шок, коли я дізнався, що вони не користуються косметичними засобами, попри роботу, яка дуже шкодить шкірі через регулярний грим. І я дозволив собі відзначити, що це дуже видно, що ви вмиваєтеся лише водою з милом.

Це дивно для мене: ми навчилися чистити зуби щодня, а користуватися такими ж культурними надбаннями не навчилися. Можливо, тут працюють обмежувальні переконання – я мужик, а крем – це для жінок.

– І також чоловіки забувають про сонцезахисні продукти – хоча їм вони не менш необхідні, може, навіть і більше – адже чоловіки не дуже враховують погоду та ведуть активніший спосіб життя…

— Для мене сонцезахисні креми — це не обговорювана необхідність! Особливо з моєю пристрастю до подорожей… Я закоханий у Адаптасан! Я розуміюся на косметиці, але вперше зустрівся з таким приємним сюрпризом: цей крем з дуже високим фільтром, але він не блокує процес засмаги. Водночас немає опіків або почервоніння. Жодної алергічної реакції на сонце.

– До того ж не виникає пігментації.

– Так! І ще дуже важливий для мене момент – цей крем не залишає слідів. Бо все більш менш мали досвід використання звичайного крему від сонця – це біла жирна маска на обличчі. А моя робота — це, зокрема, робити фото та знімати відео у готелях. Мені дуже важливо, щоб на обличчі не було видно блиску. Саме це питання чудово вирішив Адаптасан. Його текстура легка, і вона легко наноситься, крем матує та швидко поглинається. Має ледь помітний приємний аромат. Чесно – цей крем для мене справжнє відкриття. Під час останньої подорожі багато дівчат та жінок просили спробувати його. І теж були у захваті від нього. І ще важливий момент для мене: у цьому випадку я чудово розумію, за що плачу. За якістю це реально інша планета серед сонцезахисних кремів.

– А давайте трохи поговоримо про ваші подорожі. Скільки країн за місяць ви відвідували у «доковідну» епоху?

— До початку пандемії було мінімум один-два вильоти на місяць і максимум чотири на місяць. Тобто щотижня я кудись вирушав. Зазвичай це були короткі подорожі на три-чотири дні. Раз на місяць я обов’язково кудись лікую. І зараз знову виходжу на колишній ритм польотів.

— За якими саме відчуттями ви їздите? Що для вас подорож?

– Для мене це не просто переміщення у часі та просторі, це пізнання світу. Адже є багато шляхів пізнання того, що оточує тебе. Можна закохатися. І це буде пізнання світу очима коханої людини. Можна народити дитину і наново відкривати світ разом із нею. А можна подорожувати — і це також рівноцінне відкриття різноманітності світу. У базових цінностях усі люди однакові. Вони всі думають однаково і прагнуть одного. Однак, коли ти маєш змогу спостерігати за кроскультурними відзнаками, це захоплює.

— Можете навести якийсь приклад?

Ось маємо Бразилію, яку я дуже люблю. Вона є досить екзотичною для нас. Але за базовими речами дуже схожа. Але є певні моменти, у яких ми не збігаємось. Найпростіший випадок: гуляю містом, їм морозиво, бачу магазин одягу, що мене зацікавив, вже біля входу кажу другу, що я не заходитиму, спочатку доїмо морозиво. А мені кажуть: “Іди, без проблем, у нас так можна”. Тобто нічого страшного. Цей ріжок може в мене впасти, щось забруднити і мені ніхто слова не скаже.

А в Києві мені на думку не спаде зайти до магазину з морозивом.

Ось такі культурні розбіжності – вони начебто прості, але яскраво ілюструють нашу відмінність. І саме ці знання виховують терпимість, відчуття того, що є місце на цій землі. Дозволяє тримати трохи буддійський погляд на світ – просто дозволь цьому бути.

Завжди їдеш, щоб відкрити світ, а насправді дедалі більше відкриваєш себе. Бо себе зрештою менше знаєш і вивчаєш, хто ти, від народження до смерті. Тому зараз не знаю, які емоції виникнуть у мене на новому місці. Але я знаю, що вони будуть нові. І ось за цією новизною, за фрешем відчуттів та емоцій я і літаю в різні куточки цього прекрасного світу.

З любов’ю IE ❤

— Наталя, судячи з вашого інтерв’ю, очевидно, що речі та явища, які стоять окремо від мейнстриму моди, резонують із Вашим світовідчуттям. Звідки це у Вас?

Напевно, у кожного з нас є основа, закладена батьками, якийсь фундамент. Я переконана, що все, що дає тобі сім’я чи важливі люди твого життя, записується на підкір. Спочатку тобі може здаватися, що це все не ти, це не має до тебе відношення … Я теж була таким собі «бунтарем» і все заперечувала. Але потім неминуче настає етап «пошуку себе». І ти розпаковуєш цей багаж, який і допомагає тобі стати собою. Вся строката мозаїка, нарешті, складається в цільну картинку, і в цій картинці раптом проявляються твої власні принципи, погляди, проростають традиції… Але я ще «в процесі»: досі моментами здається, що ти граєш за чужими правилами, що налипли до тобі у соціумі. Адже кожен із нас все одно намагається відповідати якимось шаблонам поведінки. Але важливо вміти вловити цей момент «некомфортності» і смикати себе: а чи точно мені це потрібно? Так, плисти за течією набагато легше. Адже кожна з нас знає, як це складно — міняти себе… Набагато простіше сказати: та відчепіться ви, я така, як я є і мені так зручно! Але з іншого боку: де гарантія, що ти сама знаєш, яка ти насправді?

Я намагаюся робити над собою зусилля, завдяки яким щеплю собі деякі звички, які вважаю дуже важливими. Я ось точно знаю, що потрібно лише (або цілих!) 30 днів, щоб закріпити звичку.

— Якби за 30 днів можна було змінити в собі важливі речі, світ уже перетворився б на квітучий сад… У Вас справді така потужна самодисципліна?

Не знаю… Просто в мене змалку є ще одна важлива звичка: спостерігати за собою. Скільки себе пам’ятаю, завжди аналізувала свою поведінку. Були дуже жорсткі моменти, коли я собі дуже не подобалася, буквально стратила внутрішньо.

— Все ж таки практично кожна жінка боїться перебігу часу — більш-менш панічно, але боїться. Чи боїтеся часу?

Відверто кажучи, боюсь. Боюся швидкості течії цього часу. І щороку дедалі більше ти цю швидкість починаєш відчувати. Але в мене це точно не панічний страх: я лише не погоджуюся сприймати вік, як деякі рамки: зовнішності, поведінки, способу життя, відносин. Тому мене більше відштовхує поширена позиція перетворювати вік на формальність. На жаль, нас часто привчають із дитинства до певних зобов’язань, які накладає на тебе вік. Я родом із Західної України, де традиції були і залишаються дуже жорсткими: «Тобі 22, а ти досі не вийшла заміж і не народила дитину!». Пам’ятаю, що ще років десять тому наді мною тяжіла планка, яку я сама собі й поставила: до тридцяти років особисто заробити на машину, інакше я — лузер. Я казала собі: «Чого взагалі ти досягла у своєму житті? Адже тобі вже майже 30 років!». Так, жінка тимчасові рамки перетворює на вік. Найгірше, що соціум тебе оцінює з тієї ж позиції: тобі 35, і ти так добре виглядаєш?!.. Або: тобі 45 і знову заміж вийшла, як тобі взагалі не соромно… Не дивно, що жінка часто соромиться свого віку озвучувати. Тому що ми звикли оцінювати жінку, виходячи із її віку. Розумію, що це все нісенітниця і це потрібно міняти. Але сьогодні мені не соромно сказати: так мені вже 37 років. У Європі істерія щодо «бути вічно молодою» трохи вщухла і люди навчилися приймати свій вік…

— Те, про що ви кажете, бренд Institut Esthederm декларує як підхід до зовнішності. А француженки – як принципове ставлення до способу життя та відношення до себе.

Французькі жінки вважаються егоцентричними: вони люблять себе і змушують усіх приймати себе такими, як є. Зараз я багато часу проводжу в Берліні, і спочатку мене трохи дивував тренд на природність. Але якщо француженки зберігають природну елегантність, то у німок все більш радикально. Я кілька разів бачила вродливих дівчат у романтичних шовкових сукнях, але з абсолютно неголеними ногами… Спочатку подумала, що це просто випадковість, але, як виявилося, це новий тренд. З одного боку, мабуть, він обґрунтований: навіщо мучити себе депіляцією, відчувати біль та дискомфорт заради якихось суспільних канонів? Але особисто я себе вже не перероблю, мені не комфортно з такою собою на межі, де для мене закінчується естетичність. Але в мене росте донька, і я розумію, що не нав’язуватиму їй цих традицій. Не хочеш голити ноги – будь ласка, не брей. Адже головне, зрештою, це норми гігієни, а рамки естетичності дуже суб’єктивні.

І це теж іноді грає злий жарт з жінками — адже зараз стільки технологій довкола та можливостей коригувати свою зовнішність… Я не радикаліст, і дуже плавна у прийнятті подібних рішень, але розумію, що якщо мені стане з собою некомфортно, буду готова вжити радикальніших заходів. . Але поки що не здійснювала жодних втручань у зовнішність — ні ботоксу, ні пластики. Поки що мене все влаштовує, але моментами ти бачиш: так, тобі вже не 20. Зараз я працюю з молодим колективом, всі дівчатка молодші за мене мінімум на 10 років. Але наголошую, що сьогодні все важче «вгадати» чийсь вік. Особливо, якщо ти почуваєшся на одній хвилі із цими юними створіннями. Мій емоційний вік точно до 30 років, і я б відхиляла принцип фактичного віку.

— Мені здається, що за жінками з таким темпераментом, як у Вас, просто не викрадеться.

Так, дійсно, ми так швидко мчимо… Я завжди згадую школу: ці уроки тривають цілу вічність і ти не можеш дожити до вихідних. Відчуттями проходило три тижні замість п’яти днів. Ми жили іншими думками, іншими турботами, іншим списком завдань, зрештою. А зараз дай хоч 72 години на добу, але ти нічого не встигатимеш. Проектом Gunia Project ми хочемо навчити людей створювати в собі умовний затишок, який буде твою швидкість наповнювати теплом та емоційними уподобаннями. У тому числі і до предметів.

Я колекціоную народне мистецтво, вінтажні предмети. Полюбляю речі з історіями. Якщо замислитись — це як занурення в інший час. Я це все обожнюю! Я маю велику колекцію українських дерев’яних скульптур, вінтажного одягу. Це все мені так близько! І Gunia Project пронизана цим усім.

Я збираю колекцію «уламків природи» – каміння, фрагменти гілок. Це те, що дозволяє сконцентруватися в моменті, зберегти, імплантувати з минулого в майбутнє. Я дуже хотіла бути археологом, і, напевно, ним би стала, якби не моя мама, яка говорила, що я все життя копатимуся в бруді з п’яними мужиками.

— Ви так само спокійно, усвідомлено і дбайливо доглядаєте себе? Але в той же час читала у Ваших інтерв’ю, що споживаєте багато косметичних продуктів.

Моя мама з дитинства привчала мене до дбайливого догляду, без надмірностей. Давала наздоганяння за декоративну косметику. У 15 років вислухувала лекції, наскільки я прекрасна без косметики… І досі практично не користуюся декоративною косметикою, це буває дуже рідко, хіба що для зйомок. Мама навчила мене вмиватися ромашкою, полоскати волосся травами з кропивою, сама сушила мені трави, робила якісь настоянки, завжди вчила мене доглядати за собою за допомогою натуральних засобів. І базовий відхід прийшов від мами. А близька подруга-візажист привчила мене до гарної косметики — і базові речі, такі як хороший крем, хороший тонік чи засіб для вмивання, я завжди маю. У той же час, раніше я не сильно зосереджувалась на косметиці. Але в процесі нашого експерименту мені було так цікаво спостерігати за собою, за відчуттями на шкірі та внутрішнім станом, за зовнішніми та емоційними реакціями. І це теж поєдналося з моїм сприйняттям життя — іноді зупинитися в моменті, зафіксуватись, побути з собою. У мене було багато різних брендів, і напевно цей підійшов майже повністю, навіть на рівні якоїсь емоційної прихильності. Я в захваті від золотистого Сіті Спрея – дуже класний захисний продукт для міста, і такий елегантний. Я з ним почуваюся набагато впевненіше в урбаністичному середовищі. Маски – це завжди було трохи не для мого темпераменту, але зволожуюча маска Intensive Hyaluronic така легка та прозора на шкірі, що вона зовсім не стискує. І чудово підходить на ніч. Не надто імпонує сам індивідуалізований підхід до підбору косметики. Наприклад, у мене особлива потреба у «правильному» кремі під очі: моя шкіра швидко його вбирає, і мені завжди не вистачає якоїсь насиченості. Мені запропонували крем для шкіри навколо очей ще одного французького бренду Algotherm — і він виявився ідеальним, одним із найкращих, які я коли-небудь пробувала.

— Скільки вам потрібно годин на добу, щоб усе встигати?

Скільки б не було годинника, я завжди додаватиму собі завдань, щоб «під зав’язку». Ось, наприклад, у мене є вільна година. І я починаю в нього радісно «напихати» всяке важливе та цікаве. У результаті розумію, що тепер мені потрібно щонайменше три години. Потім починається ланцюгова реакція: ти закономірно не встигла зробити те, що «напхала», починаєш нервувати, з’являється незадоволеність собою — і так далі… І ще — я часто в цьому темпі втрачаю момент, коли закінчується моя улюблена косметика…

Знаєте такий сервіс доставки води: тебе сповіщають, що запас залишився на три дні та нагадують про наступне замовлення. У нашій компанії є аналогічний сервіс: менеджер відстежує ваш «витрата крему» і нагадує дзвінком, що незабаром ваш улюблений крем закінчується.

Це дуже корисна штука. Тому що я дійсно часто забуваю, що настав час оновити запас. А потім швидко біжу купувати крем «Кря-кря»… (сміється). Для таких, як я, така послуга просто порятунок!

З любов’ю IE ❤